- безконечник
- -а, ч., рідко.1) Те, що не має кінця.2) Вид візерунка, схожого на спіраль.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
безконечник
Смотреть что такое "безконечник" в других словарях:
безконечник — іменник чоловічого роду рідко … Орфографічний словник української мови
меакур — а, ч. Елемент української символіки – безконечник … Український тлумачний словник
